ІДЕОЛОГІЧНІ ПОГЛЯДИ

Та як же мислиш, ти, красуня,

Навіщо логіка тобі?

Від різних догм твоїх відлуння

Мов плазуни на цій землі.

 

Твій погляд крізь рожеві думки, —

Як треба діяти між тим,

Веде у темінь візерунків,

Де вченість наче кістка всім.

 

Більш того, догми особисті, —

Мов до зірок зрівнятись ціль.

А те що крик луна з колисці,

Для тебе наче чорна цвіль.

 

Дитячий табір хтось руйнує,

Та в тебе інші справи є…

Незрячість вперта навіть всує

На млин чужинців воду льє.

 

Навіщо гарні ті знамена,

Та гасла начебто святі,

Коли окремої дитини

Не відчуваєш болю ти.

 

Набридлі догми задля цілі

У освітян відомих є, —

Сліпа упертість жінки милій

Неначе ржа життя псує.

 

Розподіл на обличчя чисті,

Та темних начебто людей,

Руйнує шлях у край барвистий,

Основу нищить для ідей…

 

І тільки час усім суддею,

Підкаже, — панству хто лакей.

На жаль, вітає над землею

Зневіра досі між людей…

 

Nikvoron 01.10.2021