К. Марло В.Шекспір Сонет 74

Без права на свободу і любов,
Жорстокість лише у житті чекаю.
Віршоване життя цвіте ізнов,
Блиск в почуттях мінливих, сивий раю.
 
Твоїх турбот та пам'яті є хор
Пташиний, дивний, що підкаже щастя.
Мене частина, береже мінор
Без тебе, як усе земне причастя.
 
В прекрасному дарує, навіть Бог,
Ті втрати, недаремної все ж віри...
Любов ми набуваємо у борг,
Торкаючись емоцій щастя ліри.
 
Хоч моя творчість часу не мине,
Залишиться в серцях - все головне.