БО МИ ЖИВІ, ДОПОКИ МАЄМ КРИЛА
Немає тверді під ногами,
Зате над головою - небо!
Двобої з різними думками,
І мрії, - а чого ще треба?
Лиш клаптик дня, і радісна усмішка,
Що розсуває сірі горизонти,
І на душі - спокійно і затишно,
Тому що в ній живе яскраве сонце.
І хай там що, - але життя - прекрасне!
і хай там як, - всесильна віра в Диво!
Хоч день підняв крило своє смугасте,
Та квіти у душі - вона щаслива.
Бо віра в Диво - є непереможна,
Бо нею лиш усе здолати можна,
Бо ми живі, допоки маєм крила...
Є Бог, є справи, новий день,
І в цьому - сила.
(18.09.2021.) Галина Герасименко.
