НАДИХАТИСЯ Б ЛЕГКОКРИЛИМ ВІТРОМ

НадИхатися б легкокрилим вітром,

І впасти розпорошено в росу,

Розвіятись пилинками над світом,

І всотувати спокій і красу.

Минає світ, все повз, як за вікном,

А потяг відлітає невблаганно,

І тільки спогадів живий фотоальбом, -

У пам'яті утомленій - екраном...

Та що вона - уже удалині,

І не торкають ні душі, ні серця.

Чомусь сьогодні порожньо мені,

Неначе після затяжного герцю..

Ні сил, ні слів, лиш сльози.. Їх жену,

Та навертають - непрохані гості.

І крутить думка музику сумну,

І в сірому похмуро-тихий простір.

І в сірому - погода у думках,

І світ навколо - начеб-то злинялий...

Засумував душі вразливий птах, -

І серце тихо хмари обійняли..

(03.09.2021.) Г.Герасименко.