САМОТНІЙ В ЗАБУТИМ РАЮ

В забутим раю у якому спокійні думки,

З`являються вірші-душевні з чуттєвим підтекстом…

Хвилюючи фрази пливуть, й мелодійні струмки,

Складають до купи катрени – малесенькі екси.

 

Їх пам`ять, як лаву виносить у вверх до гори,

І миттю крилата-душа починає страждати…

Безмежне кохання його неймовірно горить,

Коли в самоті випливають у пам`яті дати,

 

Й щасливі роки у житті, й відчуття що удвох –

Вони проживуть у обіймах і щирих цілунках.

Удень і вночі відчуватимуть ніжності Ох,

Й не буде останньої крапки у гарних стосунках.

 

Та мрії його не здійснились, у книзі життя

Написана інша історія…Доля примхлива…

Кохання її непомітно пішло в забуття,

Його неймовірна любов не вмирає…журлива.

2020