А осінь дихала дощем

А осінь дихала дощем

і вітром вересневим гомоніла.

Шуміла птаства відлітаючим ключем,

барвистим листям під ногами шурхотіла.

А осінь заглядала у вікно

калиною в червоному намисті,

рожеві айстри заплітаючи вінком,

густим туманом випадала на обійсті.

А осінь дихала дощем

і ніжним пестила промінчика цілунком,

і зорепадом пізнім балувала ще,

і серце полонила щемним трунком...