А осінь дихала дощем

А осінь дихала дощем
і вітром вересневим гомоніла.
Шуміла птаства відлітаючим ключем,
барвистим листям під ногами шурхотіла.
А осінь заглядала у вікно
калиною в червоному намисті,
рожеві айстри заплітаючи вінком,
густим туманом випадала на обійсті.
А осінь дихала дощем
і ніжним пестила промінчика цілунком,
і зорепадом пізнім балувала ще,
і серце полонила щемним трунком...