Порада повії

Чеське місто притонів, шинків, стрип-клубів та кабаків,

Тут наш хостел стоїть поміж двох височенних борделів.

За вікном аж до ранку гучно лунає зойк диваків –

Це пісні обкурених сенсімільєю менестрелів.

 

А вже на світанку під вікнами стомлені повії

Повертаються до хостелу – сумні, злі та припухлі.

Приймають душ, змивають хайлайтер, відклеюють вії,

Варять пельмені поруч зі мною на загальній кухні.

 

А пізніш – на курильці, за пляшкою пива «Будвайзер»

Наснага ділитись життєвими спостереженнями:

«Будь ти останній жебрак, чи то перший у світі кайзер,

Суспільство пов’яже дурними й тебе обмеженнями.

 

Людина по суті своїй обезкрилена птаха є.

Тож безглуздо вдавати Диснеївську з себе принцесу.

Якщо життя все одно усіх нас постійно трахає,

Вчися отримувати задоволення від процесу.»