У стародавній Русі були єдними!
Був Великий Єдиний Народ!
Роздрібнилися ми – стали бідними,
Камінь заздрощів впав серед вод.
 
Хтось завжди поміж нас перепоною.
Шлях єднання й любові закрив.
На колінах перед Мамоною
Стоїмо серед бурі та злив.
 
Ми єдине священне плем’я!
У єдності кріпне народ!
Хороводимо загальне полум’я,
Щоб посилити в вічності Род!
 
Люди зможуть усе! Коли разом ми!
Все зуміємо, здолємо путь!
Бо цінніше срібла з топазами,
Ця духовна, Божественна суть!