Життя продовжується...

Життя продовжується, пишуться вірші,

Ранкова кава в турці звично закипає,

І не біда, що час від часу йдуть дощі

На серці втомленім, але за небокраєм

 

Щоденно сонечко виспівує пісні,

І не до суму вже, і хочеться радіти,

Що Бог дарує стільки років вже мені

Святкове право на Землі цій вічній жити!

 

Хоч кажуть, що вже не життя під шістдесят,

І що в аптеці чергу час прийшов займати,

Можливо... В молодість нема шляху назад,

Але душа бажає жити і співати.

 

Ще не збираюсь гальмувати почуття,

Що перповнюють віршовані катрени,

І з кожнем днем я знов закохуюсь в життя,

Й життя, здається, теж закохується в мене.