Життя продовжується...
Життя продовжується, пишуться вірші,
Ранкова кава в турці звично закипає,
І не біда, що час від часу йдуть дощі
На серці втомленім, але за небокраєм
Щоденно сонечко виспівує пісні,
І не до суму вже, і хочеться радіти,
Що Бог дарує стільки років вже мені
Святкове право на Землі цій вічній жити!
Хоч кажуть, що вже не життя під шістдесят,
І що в аптеці чергу час прийшов займати,
Можливо... В молодість нема шляху назад,
Але душа бажає жити і співати.
Ще не збираюсь гальмувати почуття,
Що перповнюють віршовані катрени,
І з кожнем днем я знов закохуюсь в життя,
Й життя, здається, теж закохується в мене.
