Тиша навкруги

Так важко іноді буває,

Що тиша навкруги аж рветься,

І ніби Всесвіт завмирає...

І посміхнутись не вдається;

 

Чому? Питаннячко туманам,

Застигли що на підвіконні...

І сльози цілим океаном

Стоять всередині,

не зовні.

 

Не проти б я була пролитись

Дощем серпневим на автівки,

Та маю десь в собі молитись;

 

Немає кращої домівки

 

За ту, що душу укриває

Від поглядів та слів сторонніх.

Так гірко іноді буває...

Зірки дзвенять на підвіконні.

 

(с)7-8 серпня, опівночі

(с)Усі права захищено

Свідоцтво про публікацію #121080800024