Тиша навкруги
Так важко іноді буває,
Що тиша навкруги аж рветься,
І ніби Всесвіт завмирає...
І посміхнутись не вдається;
Чому? Питаннячко туманам,
Застигли що на підвіконні...
І сльози цілим океаном
Стоять всередині,
не зовні.
Не проти б я була пролитись
Дощем серпневим на автівки,
Та маю десь в собі молитись;
Немає кращої домівки
За ту, що душу укриває
Від поглядів та слів сторонніх.
Так гірко іноді буває...
Зірки дзвенять на підвіконні.
(с)7-8 серпня, опівночі
(с)Усі права захищено
Свідоцтво про публікацію #121080800024
