НА ВІСТРІ
Воно кругом усе на волосинках,
А ти - на вістрі гострого ножа,
Немов тендітна, неземна пір'їнка,
Знесилена, знеболена душа.
Так гостро доторкаєшся до леза,
І підлітаєш в невагому вись!
А унизу - небачена пожежа,
Де душі зміями переплелись!
Але щоразу, доторкнувшись болю
Ногами, - ти звільняєшся від пут!
І віднаходиш сили - буть собою,
І відкриваєш у собі Небесну суть...
Отож - танцюй! І не жалій ніколи
Тендітних ніг - звільняйся від ярма!
Бо вихід - в болю, бо лиш так - собою
Одного разу станеш ти сповна!
(19.07.2021.)
