НА ВІСТРІ

Воно кругом усе на волосинках,

А ти - на вістрі гострого ножа,

Немов тендітна, неземна пір'їнка,

Знесилена, знеболена душа.

Так гостро доторкаєшся до леза,

І підлітаєш в невагому вись!

А унизу - небачена пожежа,

Де душі зміями переплелись!

Але щоразу, доторкнувшись болю

Ногами, - ти звільняєшся від пут!

І віднаходиш сили - буть собою,

І відкриваєш у собі Небесну суть...

Отож - танцюй! І не жалій ніколи

Тендітних ніг - звільняйся від ярма!

Бо вихід - в болю, бо лиш так - собою

Одного разу станеш ти сповна!

(19.07.2021.)