ОПЯТЬ ПРИШЛА МОЯ С ПЕЧАЛЬЮ МУЗА -ЛИНА КОСТЕНКО

Опять пришла моя с печалью муза.

Не бойся, я не складываю рук.

Плывёт над миром осень, как медуза,

Летит листва по мостовой вокруг.

 

А ты пришла в легохоньких сандалиях,

Твой плащ едва прикреплен на плече.

Ты в непогоду шла из дальних далей,

Совсем одна при холоде ночей!

 

Ты где была, в Галактике иль в Спарте?

Каким векам светилась ты во мгле?

И по какой же неизвестной карте

Находишь ты поэтов на земле?

 

Диктуешь им ты не стихи, а судьбы.

Твой благородный лоб яснее дня.

Поэты есть, счастливее и лучше,

Спасибо, что ты выбрала меня.

11.09.2017

Автор поэтического перевода с украинского языка на русский.язык

Татьяна Иванова-Юртина

___________________________________________________________________

Оригінал: - "Ти знов прийшла, моя печальна музо.Ліна Костенко

 

Ти знов прийшла, моя печальна музо.

Не бійся, я не покладаю рук.

Пливе над світом осінь, як медуза,

і мокре листя падає на брук.

 

А ти прийшла в легесеньких сандаликах,

твій плащик ледь прип’ятий на плечі.

О, як ти йшла в таку негоду, здалеку,

така одна-однісінька вночі!

 

Ти де була, у Всесвіті чи в Спарті?

Яким вікам світилася вві млі?

І по якій несповідимій карті

знаходиш ти поетів на землі?

 

Ти їм диктуєш долю, а не вірші.

Твоє чоло шляхетне і ясне.

Поети ж є і кращі, й щасливіші.

Спасибі, що ти вибрала мене.