Схід у ромашковому полі - укр.

Туман молозивом приліг,

Як холст, на вранішню поляну.

Ось-ось картиною постануть

Берези в хащах лісових.

 

В долині череда корів

Наблизить схід на трави свіжі,

Як язиком, телятко злиже

Розлитий молоком покрив.

 

І в пам'яті спливає світ:

Гриби в бабусі у подолі,

Ти мчиш дівчиською у полі –

В ромашках білих видно слід.

 

Малюнки промайнулих днів

В квадратних рамочках опали,

З роками деякі злиняли:

Був світлий день, а став хмурний.

 

Відкрило гра-життя вольєр –

Тут чорний коник у фаворі,

Він лідер в шаховому полі,

Так що йому заслін, бар'єр?!

 

Та не спасує перед ним

Світанок, що постане жваво,

Спливе картиною яскраво

Вітчизна, де солодкий дим.

 

Знов у дитинство схочеш ти,

Щоб скласти з кубиків знайомий

Той шлях повернення до дому,

Що і в тумані вмить знайти.

 

Фрагменти всі в сюжет збереш:

Схід у ромашковому полі,

Гриби в бабусі у подолі –

І на картині світло те ж...

*************************************

 

ОРИГИНАЛ: Сергей Ясонов. "Июль. Ромашковое поле"

 

Туман, окутавший кусты,

Натянут белою холстиной.

Вот-вот предстанет лес картинно,

Березы в зарослях густых.

 

Стада пасущихся коров

Приблизит луч рассвета, слижет,

Как языком теленок рыжий,

Молочный, утренний покров.

 

И в памяти всплывет сюжет,

Где ты еще мальчишка в поле,

Грибы у бабушки в подоле,

Роса, в ромашках виден след.

 

Рисунки пролетевших дней

Хранятся в рамочках квадратных.

С годами многое лишь пятна:

Был светлый день, а тот мрачней.

 

Жизнь… вновь игра. Открыт вольер.

Сегодня черная лошадка -

Здесь мэтр на шахматной площадке.

Что для нее черта, барьер?!

 

Но есть все то, на чем стоим.

След видится с рассветом жарким.

Картиною всплывает яркой

Отечество, где сладок дым.

 

Как в детстве тянется рука

Сложить из кубиков знакомый

Мотив: путь, возвращенье к дому,

Что в дымке утренней слегка.

 

Фрагменты собраны в сюжет:

Июль, ромашковое поле,

Грибы у бабушки в подоле

И на картине тот же свет.