Олександр Бившев. Моїй мамі Ганні Федорівні Бившевій (уродженій Кирієнко) присвячується
Зі мною влада бій веде без правил.
Прости мене за підсумок такий.
На серці я рубців тобі добавив,
Але не міг зробити навпаки.
За сина кару терпиш ти сувору
І бачити хоч можеш тільки тьму,
Але донині жодного докору
Не кинула упертому йому.
«Наркоз», «інсульт», «онколог», «біопсія» —
Як приговор страшні всі ці слова…
Бо звикла до холуйства мас Росія
Мстить вільним людям жорстко, наповал.
Покидьки втратили людське обличчя.
Був у «Феміди» у твій ювілей.
Суд на твоє вісімдесятиріччя —
То підлості й цинізму апогей.
Наше життя — одна суцільна драма,
Віддушиною є лише сім’я.
Я радий, що зі мною завжди мама,
Велика хоронителька моя!
(7 липня 2017 року, в день народження мами)
Оригинал:
МОЕЙ МАМЕ, АННЕ ФЁДОРОВНЕ БЫВШЕВОЙ (УРОЖДЁННОЙ КИРИЕНКО) ПОСВЯЩАЕТСЯ.
Со мной ведётся властью бой без правил.
Прости, родная, за такой итог.
На сердце я рубцов тебе добавил,
Но я иначе поступить не мог.
Из-за меня страдаешь ты жестоко.
И хоть ты стала видеть только тьму,
Ни одного не бросила упрёка
Упрямому ты сыну своему.
"Наркоз", "инсульт", "онколог", "биопсия" —
Как приговор те страшные слова...
Свободным людям зверски мстит Россия,
Привыкшая к холуйству "большинства."
Краёв не знают в злобе мрази эти.
Я у "Фемиды" был в твой юбилей.
Суд на твоё восьмидесятилетье —
Придумать трудно что-либо подлей.
Вся наша жизнь — трагедия и драма.
И я скажу тебе, слёз не тая:
"Я счастлив, что со мной всегда ты, мама, —
Великая защитница моя!
(7 июля 2017 года, в день рождения мамы)
