КВІТУЧЕ СКРІЗЬ КАЗКОВЕ ПОЛЕ
Квітуче скрізь казкове поле,
Мов килим, квіточки цвітуть.
Повітря чисте і навколо
Додому бджоли мед несуть.
Краса дарована нам Богом
І небо чисте голубе.
Водойми чисті теж відтоді,
Коли народ їх береже.
Та оком жадібним окинув
Чужинець простори Святі.
Закони зашморгом у спину,
Прийняв ганебні уночі.
Спокійно сплять селянські люди
І з ними їхні діточки.
Не бачать хмари в небі всюди,
Підступні грозові дощі.
Здійнявся вітер над землею,
Несе задушливість усім.
Невтішну здійснює ідею,
Той, кому край стає чужим.
Славетний край козацький рідний, —
Хто розпорошив дух людей.
Посіяв хто в душі й повітрі
Жагу отруйну до грошей.
Тельця не знала Золотого
Гетьманська пращурів земля,
Та доки з краю нам чужого
Не прилетіла сарана.
На Предків Віру та садиби
Товстенним шаром скрізь лягла.
Водойми теж хоче зганьбити,
Спотворивши сади й поля.
Невже поснула Віра й Воля,
Поснули душі козаків,
Пошлють покірливо в неволю
Своїх ріднесеньких синів…
Nikvoron 27.06.2021
Звезды
Отзывы
Бурцева Анжела29.06.2021
Зворушливий вiрш,
Миколаю...
Щиро дякую!
Воронин Николай29.06.2021
Анжела, обопільно, - дякую за схвальний відгук!
Таис15.08.2021
А квіточки-ирисы в поле такие, как любила моя мама...
Воронин Николай15.08.2021
Таис, Так… дивовижні квіточки…
Татьяна Иванова-Юртина06.09.2021
Душевний, чуттєвий і хвилюючий вірш!
З найкращими побажаннями до Вас!
Воронин Николай06.09.2021
Татьяна, дякую за такий емоційний відгук!
