Ну, мы v гондычкы Нохым

А у нас тут sавjів! А у нас тут крапів!

Но ныхто ныц ны хочэ.

От і сіно доsі но полоsуть собі.

І згрыбы ёго гондэ.

 

Ого-го! – каvуть мні. – дак ты впрам нівалід?

Ек vэ сам во всі соткы?

І навіsо старшынь вам прыслаты косьців.

Бо v в бюдvэтовы косты.

 

А ведь шэ но ля мні обіцяв своjі пні

Потроsыты за плотом.

Но уvо v хтося здох дэсь ву лісы, дывы,

Дэ палюють sыночкы.

 

Так во гэтак тобі прыбыvыть брыгадір

Да j шэ j хліба на столык.

Розвіваемся мы благодар сатані v,

Шо ніvніj за фсю псовню.