КАЛИНА - укр. з перекладом
Аудиозапись
Муз. фон - Людмила Николаева. Калина-рябина.
Тремтить калина у саду, скидає стиглі ягоди.
До неї знову я прийду в ранковий час поплакати.
Розмови з нею заведу, солодких ягід спробую,
Скажу, що розум не в ладу з серцевою хворобою.
А вітром злим з кущів між тим червоні листя скинуті,
Без тебе я, любов моя, не можу спати, дихати...
Душа болить, і кожну мить вкриває скроні інеєм,
Закат калиновий горить твоїм, коханий, іменем.
Цвіла калина навесні красою-нареченою.
Ти обіцяв тоді мені, що разом нескінченно ми.
Дивились ми на ті сади із гронами доспілими,
Вели сюди твої сліди, куди я влітку бігала.
А восени погожих днів не випросиш — зима вже ось.
Хвилює серденько мені неждана біла паморозь.
Заворожи та підкажи, – я плачу під калиною, –
Зимову мить як пережить сумною сиротиною?
Снігів покров сховає знов пурпурні стиглі ягоди.
Ах, як же ти гірка, любов, мені завчасно знати би!...
****************************
Русский текст:
Дрожит калина на ветру, роняя гроздья-лакомства.
Я к ней сегодня поутру опять приду поплакаться.
В ладони ягод наберу, уже на привкус сладкие,
с калиной речи заведу, о том, с чем нету сладу мне.
А ветер злой с калины той срывает листья рыжие.
Мне без тебя, хороший мой, не спится и не дышится.
А у виска моя тоска искрится белым инеем,
горит калиновый закат на сердце твоим именем.
Цвела калина по весне застенчивой невестою.
Ты обещал, любимый, мне, что будем долго вместе мы.
И я всё лето босиком к любви заветной бегала,
и под калиновым кустом срывала гроздья спелые.
Всё холодней. Погожих дней у осени не выпросить.
Целует сердце всё больней нечаянная изморозь.
Поворожи и подскажи, моя подруга нежная,
как эту зиму пережить печально-белоснежную?
Как на постель, сметёт метель рубиновые ягоды.
Как горек вкус любви твоей, ах, если знать бы загодя.
