В тім часі, де нічний злочинець
Лише сновида, випадковий незнайомець,
Ти - ніжна квіта сред сухих полінець,
Ти - мерехтливе світло серед темряв вулиць.

Твоє життя проходить силуетно
І крадькома у форсуванні митей.
Ніхто більш не назве тебе "тендітна"
Ні в цьому, ні в наступному столітті.

У тузі ти водночас стогнеш і смієшся,
Над натовпом злітаєш до склепінь.
І хоч не в пам'яті, у сердці ми залишся...
Моя найслабша з внутрішніх богинь.