Я потону у вирі почуттів
Я потону у вирі почуттів.
І вирину із нього зовсім інша.
Не знаю я, чи ти цього хотів.
Була невинна й чиста. Стала грішна.
Я потону, занурившись сповна,
Сягнувши глибини людської суті.
І вирину. Закохана й сумна,
Щоб очі всі проплакать у спокуті.
Я потону у вирі почуттів.
В нім розчинюсь. І щезну у коханні.
Лише торкнусь твоїх таємних берегів
Й перетворюсь в густий серпанок на світанні.
