Прокинувсь атом
Воно болить у кожного в душі.
Болить і досі в тих, хто пам’ятає.
Коли додому прилітають журавлі,
Трагедію Чорнобильську згадаєм…
І річку Прип’ять, й місто молоде,
Квітуче місто, сповнене надії.
Його містянам не судилось знать про те,
Що атом мирний їх зруйнує мрії.
Що на світанку він нестримним стане враз
Та перетвориться на горе і на пекло.
Прокинувсь атом, зупинивши час,
І місто проковтнуло чорне жерло.
Гіркий чорнобиль, дика ковила
Принишкли в лузі – тиша аж дзвенить.
Пташина в небі крила обпекла.
І досі як згадаю, то болить…
