НЕНАЧЕ ЖАДНІ ВЕДМЕЖАТА

Неначе жадні ведмежата,

Пересварилися брати.

Одна сім'я була багата,

Та злидні в іншої були.

 

Колись між ними вийшла зрада,

Весь час сварились мужики.

Хатинка вища ніж у брата, —

За це летіли тумаки.

 

Людина якось із району,

Пообіцяла всім паї.

Дружити стали брати знову, —

Обидва добрі плугарі.

 

Селяни мріяли, — Столиця

В ту ніч приснилася обом.

Вродила гарна полуниця,

Улітку буде сад кругом.

 

Та не судилось хоч синицю,

Почули вранці трактори.

Переорали полуницю

Якісь чужинці шахраї...

 

Та що ж робити? — Плаче мати,

Бо діточки в обох малі.

Коли штовхалися за хату,

Забули навіть про паї.

 

В усі часи в Країні милій

Сварилися із-за межі.

Цим користалися кмітливі

Бездушні чорні писарі...

 

Nikvoron 30.04.2021