ХМІЛЬНИЙ ЦІЛУНОК ВЕСНИ

Тебе зустрів я біля ставу,

Чекали верби на розмай.

Життя цвірінькало пискляво,

"Свій скарб Душі не обминай".

 

Стоїть вітряк ген-ген на кручі,

І Небо повінню пливе.

Чому так кроки нерішучі?

Чуття охоплює нове.

 

Любисток в купелі весняній-

Кохання справжній чародій.

Гартує міць він при бажанні,

Моєю будеш, а я - твій.

 

Тобі перечити не стану,

Хмільним цілунком дошкулять.

Лиш мрію виберу спонтанно-

Танок весільний лебедят!