А ДЕРЕВА ВЖЕ В НІЖНОМУ ЦВІТІ...

Всі дерева стоять уже в білому й ніжному цвіті,

Дивовижно навколо розкрилися їх пелюстки,

Бо политі дощем,теплим сонцем небесним зігріті.

І, обласкані вітром, життям налилися листки...

 

Ненаситно вбираю у себе щасливії миті,

І радіє Душа від такої краси на Землі !

Я стою у саду ,де дерева квітками облиті,

Серце мліє й співає ,щасливе, в добрі і теплі.

 

Розлились аромати чарівні по всім білім світі.

Повні груди набравши ,завмерла, немов уві сні,

І спливають в думках нові вірші в своєму зеніті,

І так гарно та любо зробилось в садочку мені...

 

Все навколо живе ,відчуває і бачить ,і чує,

Навіть вітер в росі веселковій сховався і вщух,

Бо натхнення та віру ,жагу до життя нам дарує

Білий цвіт,що кружляє між листям, неначе той пух.

 

Та словами не можна красу усю цю передати,

Я лишу її в спогадах, в себе в думках і душі.

Щоби потім в морози та хуги з теплом пригадати...

Взимку щирі та світлі писати-творити вірші.

 

24.04.2021р.