А ДЕРЕВА ВЖЕ В НІЖНОМУ ЦВІТІ...
Всі дерева стоять уже в білому й ніжному цвіті,
Дивовижно навколо розкрилися їх пелюстки,
Бо политі дощем,теплим сонцем небесним зігріті.
І, обласкані вітром, життям налилися листки...
Ненаситно вбираю у себе щасливії миті,
І радіє Душа від такої краси на Землі !
Я стою у саду ,де дерева квітками облиті,
Серце мліє й співає ,щасливе, в добрі і теплі.
Розлились аромати чарівні по всім білім світі.
Повні груди набравши ,завмерла, немов уві сні,
І спливають в думках нові вірші в своєму зеніті,
І так гарно та любо зробилось в садочку мені...
Все навколо живе ,відчуває і бачить ,і чує,
Навіть вітер в росі веселковій сховався і вщух,
Бо натхнення та віру ,жагу до життя нам дарує
Білий цвіт,що кружляє між листям, неначе той пух.
Та словами не можна красу усю цю передати,
Я лишу її в спогадах, в себе в думках і душі.
Щоби потім в морози та хуги з теплом пригадати...
Взимку щирі та світлі писати-творити вірші.
24.04.2021р.
