Вірші - це пігулки

Вірші - це пігулки, від смутку гіркої зневіри,

Де люди безглуздя повто́рюють, наче ляльки́,

Господарі світу , у сутінках сірих - вампіри,

Наводять жахіття, все людство для них - будяки!

 

Безжалісно сапа зрубає старих та безсилих,

Повсюди волають: "Не порхайтесь, нишком сидіть",

То все маячня, а вірші - наче вітер в вітрилах,

Зривають брехню: "Схаменіться вже, люди, живіть"!