Вірші - це пігулки
Вірші - це пігулки, від смутку гіркої зневіри,
Де люди безглуздя повто́рюють, наче ляльки́,
Господарі світу , у сутінках сірих - вампіри,
Наводять жахіття, все людство для них - будяки!
Безжалісно сапа зрубає старих та безсилих,
Повсюди волають: "Не порхайтесь, нишком сидіть",
То все маячня, а вірші - наче вітер в вітрилах,
Зривають брехню: "Схаменіться вже, люди, живіть"!
