Чужі вірші
Чужі вірші торкнулися душі.
Словами вдарили і розітнули тіло.
Мій біль сотали нитками вірші.
Збентежили й у вирій відлетіли.
А там, за небокраєм, -- справжній рай!
Там мріється і дихається легко.
Тож, серце, самотужки вибирай:
буть вільним чи кохать до смерті...
Комусь коритись і пізнать любов
чи незалежним бути та украй самотнім?
І ті рядки я пригадаю знов.
Чужі вірші -- мого жалю безодня.
