Чужі вірші

Чужі вірші торкнулися душі.

Словами вдарили і розітнули тіло.

Мій біль сотали нитками вірші.

Збентежили й у вирій відлетіли.

А там, за небокраєм, -- справжній рай!

Там мріється і дихається легко.

Тож, серце, самотужки вибирай:

буть вільним чи кохать до смерті...

Комусь коритись і пізнать любов

чи незалежним бути та украй самотнім?

І ті рядки я пригадаю знов.

Чужі вірші -- мого жалю безодня.