про ластівку
Для тіла хрест така собі принада,
ключ од замка один - потрійний цвях.
Наріжуть душу колуном без ладу
і продадуть на Пасху по шматках.
Так і збагнеш в поневірянні слави,
крізь отвори скалічених кісток -
усе життя лиш філіжанка кави
гарячої, міцної, на ковток.
Усе життя - лише оце горнятко,
і ця рука, що каву налила.
А понад Бугом знову ластів’ятко
знаходить височинь серед імла.
