ЯК ВІДЛІТАЮТЬ ДІТИ В НЕБЕСА...

Як відлітають діти в небеса –

Чиїсь синочки, донечки невинні –

Зірок багато в небі загаса:

То душі їх безгрішні, швидкоплинні.

 

Та матерІ не в силах це сприйнять,

Серця горять вогнем. Душа палає.

Їм ще хоч раз кровинку б обійнять...

Нестямний стогін тіло розриває...

 

Сльоза кривава очі застила,

Нащо повітря, нащо світло денне?!.

Земля з-під ніг миттеєво відійшла,

І все життя тепер її даремне...

 

Коли довкола темрява одна,

І рани дужче й дужче кровоточать.

Коли за мить з’явилась сивина,

А біль тупий те бідне серце точить.

 

Тоді в душі так порожньо, що край –

Зсередини на клапті розриває...

Хоч дітям путь устелена у Рай -

Душа в лещатах тліє і страждає...

 

Втрачати не повинні ми дітей,

Вони-майбутнє,стрижень та опора!

Батьки не в силах винести вістей

Про їхню смерть. То – невимовне горе.

 

Вони їх не повинні хоронить,

Багато ще непізнаного в світі!

Народжені до старості прожить,

Хай не зів"януть в своїм юнім цвіті.

 

Прошу я: Боже, діток бережи!

І подаруй щасливу довгу долю,

Дорогу вірну праведну вкажи,

Ніщо хай не зламає їхню волю!

 

А як біда їм трапиться в житті,

Ти захисти, не дай у прірву впасти!

Хай найсвітліші янголи святі

Поможуть духом їм не занепасти.

 

13.01.2021р.