ТА ЗВІДКИ ЗНАТЬ ЇЙ ,ЩО ТАКЕ СИВИНИ?!.

 

За роком рік біжать мої літа,

Не повернути їх і не вглядіти...

Та як же так? Душа ще молода!

А сніг на скронях нікуди подіти...

 

Душа жива! Ще проситься в політ!

Буває плаче, мов мала дитина...

Вона безсмертна і не має літ,

Не розуміє, що таке сивини...

 

Та білий попіл, той, що на косах,

То смерть близьких, хвороби та печалі.

То біль від зради в бажаних очах.

То смуток від самотності чимдалі...

 

То друзів не простягнута рука,

Від ворогів плітки та неповага,

Кимось любов розчавлена палка,

Нічні безсоння ,власна легковага.

 

То сльози за померлих на війні,

Між сестрами то свари та братами.

Сивини - то ті дітоньки малі,

Що повмирали ,не пізнавши мами.

 

Скрута в грошах ,насилля у сім"ї

Та штучний безлад в дорогій країні!

Руйнація єдиної Землі...

Та нищення всього на Україні...

 

Зневага рідних ,холод від людей,

Байдужість від єдиної дитини...

Душа ще молода...мільйон ідей!!!

Та звідки знать їй ,що таке сивини...

 

7.01.2021р.