МОЯ ДИТИНА...
Моя дитина-сенс мого буття,
Таємні мрії ,здІйсненні бажання.
Без неї - існування.Не життя!
Вона-весь світ.Вона-моє кохання!
Моя дитина - вогник на шляху,
Оазис у пустелі життєдайний.
Не відчуваю з нею я страхУ.
Вона-мій скарб безцінний ,незвичайний.
Моя дитина- світле майбуття,
Дороговказ і зірка провідная.
До неї - найніжніші почуття...
Вона від Бога вість моя благая!
Моя дитина -птаха у душі,
Що співом своїм тішить ,окриляє.
Дає наснагу ,щоб писать вІрші,
І жити..І творити надихає!!!
Моя дитина - сонце в небесах,
Своїм теплом що гріє ,огортає...
Це джерельце ,веселка у думках,
Це мрії ,що на серці я плекаю.
Моя дитина - свіжий вітерець,
Що дихати дає на повні груди.
Вона - всього життя мого творець,
Завжди зі мною ,не мине нікуди.
Моя дитина-квітка у саду,
Що пелюсткАми ніжить ,обіймає...
Розгонить тугу, відведе біду,
Рідніш душі на світі я не маю..
Моя дитина - чиста і свята.
Відрада й гордість. Матері надія .
Безмежна радість. Всміхнені уста.
Так інших я любити не зумію.
6.10.2020р.
