Є В ОСЕНІ ЧАРІВНІСТЬ НЕЗБАГНЕННА!

Є В ОСЕНІ ЧАРІВНІСТЬ НЕЗБАГНЕННА!
Є в Осені чарівність незбагненна,
Що золотом приваблює серця,
То ,наче літо, тихе та смиренне,
То ,як зима, лютує без кінця.
Висіли зранку хмари сивочолі,
Стрічали всіх похмуро небеса,
Аж ось, всміхнулось сонце ,і, поволі
На травах зникла вранішня роса.
 
З"явилась Осінь ,тиха і привітна
І землю вбрала в різні кольори...
Не поспішає птаха перелітна
В далекий край злітати догори.
Фарбує Осінь все живе навколо,
Неначе скрізь казкова дивина,
Співає в верховинні вітер соло,
Крізь павутину срібну ,як струна.
 
Багряні квіти навкруги палають,
Дерева зажурились у гаю...
Златаве листя під промінням сяє,
В розкішній казці ніби я стою.
Повсюди просто незбагненне диво,
Душа на хвилях осені пливе...
Тут не лякає вереснева злива,
Тут все сміється ,дихає ,живе...
 
Я почуваюсь легко і щасливо,
Вбираю серцем щирість і красу.
Хоч вітер пісню затягнув журливу-
До холодів чимало ще часУ.
А поки Осінь радує світанням,
Своїм теплом обігріває світ...
Дарує щастя та палке кохання-
Душа несеться в небо, у політ!
 
Але для злету крила треба мати,
Надію й Мрію ,щоб летіть в світи,
Любити всіх і радість дарувати,
Всім посміхатись з неба ,з висоти !..
Златава Осінь, дай же всім терпіння,
У мирі жити й цінувать життя!
Лиш в нас самих і в Богові спасіння,
Тоді й настане світле майбуття!..
 
17.09.2020р.