ЯК ЛЕГКИЙ ДОТИК ВІТРУ...
Як легкий дотик вітру на щоці
Був подих твій ,чаруючий та ніжний...
Тепло долонь , рука в твоїй руці...
Тепер лиш погяд збайдужілий ,сніжний.
Малює пам"ять ті щасливі дні,
Коли любов в серцях замайоріла.
Та як же тяжко звикнути мені,
Що Нас нема...кохання відгоріло.
Холодні ночі не дають заснуть,
І без тепла твого саме безсоння...
І дні без тебе радість не несуть,
Для тебе я давно уже стороння...
Прийдешні дні пронизує печаль...
В душі лиш сум та туга за минулим.
Все швидко закінчИлося на жаль.
І наші почуття навік заснули...
Роки біжать ,не молодію я,
Лише самотність обійма за плечі.
Я знаю Ти - це доленька моя,
Неначе вогник в темній порожнечі.
Не хочу вірить ,що усе пройшло,
І мрію знову відчувати погляд,
Все повернути ,як колись було...
Та розумію: ти- лише мій спогад...
15.08.2020р.
