Я ніколі...

Я ніколі не быў аптымістам.
Разам з болем па венам ляціць
Дзікі холад душы празрыстай,
Што у целе маім дрыжыць.
Я ніколі не верыў ў Бога.
Не… Маліўся яму, калісь…
Я стаяў ля яго парога,
Дзе крычалі мне ўсе: “Клянісь!”
Я не кляўся… І, зор скланіўшы,
Ціхім крокам пайшоў назад.
Так віну сваю не скупіўшы,
Крочыў, мабыць, у самы ад.
Я ніколі! Ніколі! Верыш?
Не лічыў развітальных слоў.
Закрываў на замкі ўсе дзверы,
Бо да смерці баяўся сноў…
Отзывы
Рудая Неля30.09.2013
вельмі прыгожа!
Al.Runweard30.09.2013
Дзякуй)
a.antares08.01.2014
мені дуже сподобався ваш вірш. я так розумію, що написаний він польською мовою? тож і ви тоді маєте зрозуміти мій коментар)
дійсно, хороші слова, глибокі. я намагалася перекласти його на українську, але не виходить зберегти вашу рифму.
a.antares08.01.2014
правка: риму*
Al.Runweard13.01.2014
Спасибо большое!))
Нет, это не польский, это белорусский язык))
a.antares13.01.2014
прошу прощения, не читала ничего прежде на белорусском)
ЗДАНОВИЧ-ОЛЕЙНИК ЛЮДМИЛА03.04.2016
Сильно!
Al.Runweard12.08.2016
Спасибо)
Перов Пётр14.09.2016
Мне падабаецца)
Al.Runweard15.09.2016
Дзякую )

