У кроці поряд...

Ми зустрілися з ним уранці
Коли світло сліпило очі,
Коли сонце пішло по хмарці
І розвіяло смутки ночі.

Я побачила теплий погляд,
На щоках золоті веснянки,
Ми стояли у кроці поряд,
Але щось гальмували зранку…

Ми чогось посміхались дивно,
Потім знову ховали очі…
Бути все як в кіно повинно,
Та життя ще погратись хоче.

Ми зустрілись в метро у квітні – 
Світло-карий й зелений погляд.
Для усіх – не були помітні,
Тільки Ми були…в кроці поряд.

Я весь день ще була мрійлива,
На щоках червонів рум’янець.
Це було неймовірне диво,
Це душі найгарніший танець.

І коли ми зустрілись знову,
Через тиждень і знову зранку
Вистачало нам тільки слова,
Щоб заграти свою шарманку.

І до ночі були розмови,
Й поцілунки на смак сирені,
Було вперше таке, й ніколи.
Цю історію б грать на сцені…

Ми зустрілись колись у квітні,
На щоках у нього веснянки,
А в очах були зорі літні,
І мелодії із шарманки.

Я б і слухать колись не стала 
Ці казки про один лиш погляд...
Але вже катеринка грала,
Коли ми були в кроці поряд. 
__________________
Кадникова-Горская.
​