14.10.2020.5.00
14.10.2020.5.00
Як добре спиться. Осінь за вікном
Мене заколисала о десятій.
Удосвіта своїм легким крилом
Торкнулася, розбурхала о п'ятій...
Слухняний кіт вдає, що міцно спить.
А сам мандрує степом і стежками.
На роздоріжжі у траві лежить
Його великий теплий сірий камінь.
Кіт чарівний - володар круч і трав
На троні кам'яному - в сфінкса позі .
За обрій синь збігає. Сім октав
Мережать простір. Проспівать не в змозі
Їх вітри-вітровії. Й на крилі
Бешкетників шалених прилітає
Осінній шум. А на моєму склі -
Останній лист.Щокою припадає
Він до вікна. Тріпоче і дзвенить,
Не хоче відпустити тепле місто.
А я засну ще на одненьку мить.
І ранок мене стріне падолистом...
