НАМАЛЮЮ ОСІНЬ ...
Намалюю осінь, світлу і прозору,
У блакиті неба золоту красу,
Що в долонях тиші колисає крона
Стомленим деревам, що чекають сну.
Насалюю осінь, лагідну і тиху,
Що співає пісню про свою журбу.
Де зриває вітер жовтий лист на втіху,
Долина з блакиті нам журливе : " Кру -у -у !.."
Намалюю осінь, як в саду жар - птицю,
Що яскраве пір`я долу розсипа,
Щоб осінні квіти, теплоти криницю
Дарували, доки не прийде зима.
Намалюю осінь, як Любов високу,
Як надію світлу, мрію осяйну -
Щоб зігріла душу, стомлену від болю,
І дала їй сили знов чекать весну.
Марія Верховець
27-10-2011 р.
