НАМАЛЮЮ ОСІНЬ ...

Намалюю осінь, світлу і прозору,

У блакиті неба золоту красу,

Що в долонях тиші колисає крона

Стомленим деревам, що чекають сну.

 

Насалюю осінь, лагідну і тиху,

Що співає пісню про свою журбу.

Де зриває вітер жовтий лист на втіху,

Долина з блакиті нам журливе : " Кру -у -у !.."

 

Намалюю осінь, як в саду жар - птицю,

Що яскраве пір`я долу розсипа,

Щоб осінні квіти, теплоти криницю

Дарували, доки не прийде зима.

 

Намалюю осінь, як Любов високу,

Як надію світлу, мрію осяйну -

Щоб зігріла душу, стомлену від болю,

І дала їй сили знов чекать весну.

Марія Верховець

27-10-2011 р.