Зоряна канонада
Аудиозапись
Мис Фіолент (Крим, Україна)
Переклад російською за посиланням: https://poembook.ru/poem/2486517
Коли сидиш над прірвою в диму
Ледь стримуючи напади нудоти,
Вдивляючись в опівнічну імлу,
Де біснуваті друзі-ідіоти
Шаманські мандри згадують твої,
Стає на мить примарно зрозумілим -
Зірки, що на морськім глибокім дні,
Зірвалися з хиткого небосхилу
Аж зовсім не даремно.
Залюбки
Прохаючи тебе замружить очі
І, відпустивши серпню всі гріхи,
Заледве впасти в простір злої ночі!
Підтримати веселий зорепад
Сміливим прикладом,
миттєво загубивши
Останні мізки на посталих в ряд
Зубатих скелях у солоній тиші!...
...Не ворушись...
Летить іще одна -
Вона тебе підслухала напевне,
І зістрибнула з свого анти-дна -
Лови її руками й пести ревно!
Та потім знову хочеться хильнуть,
Піти до друзів, щоб із ними пихнуть,
І зірку показати їм свою -
Загадане - здійсниться!
Світ затихне...
