попробовал маме , что то сказать
останні слова, що я тобі хотів сказати:
ти вибач, моя мати.
Не вибачай ти , мамо моя люба,
я йшов дорогою, де, навіть, моя згуба.
Я зла тобі ніколи не бажав,
але хотів я білЬше, ніж я мав.
І визнавати вплив свій не хотів.
Я просто, намагався щиро, жив.
Всі винні були, тільки не я.
Ти завжди була моя сім'я.
І , навіть Скрябін , усе сказав.
Я всеодно багато чого не знав.
Сказав би "вибач" , та не скажу.
Всі в помилках, але дружу.
Не мала чути ти багато слів,
але без них теж тяжко , ти повір.
Ціню життя, тебе ціню ще більш,
і я мовчу, це важливіш.
Цього тобі я в очі не скажу,
бо я живу , люблю , дружу.
Сумую, плачу, просто жду.
Скажу я зараз:"Я тебе люблю".
Ще пісня має бути наостанок,
та я ще не зустрів той останній світанок.
І нот лише тільки сім, але не знаю,
яку покличеш ти до себе , а яку я відкликаю.
Сказати хочу лиш дві речі:
я дякую тобі - одна , і доречі
у мене є свій шлях і я йду ним.
А друга - сум чи горе - разом ми.
Коли буваєм , навіть . поодинці.
Ти будь собою разом й наодинці.
Живи на повну - у війні і в мирі.
Будь ТИ з Природою - єдині.
Де є початок , є кінець.
Ти завжди будь (три крапки) молодець.
Пора закінчувати слів цих біг.
Хай береже тебе твій оберіг.
