попробовал маме , что то сказать

останні слова, що я тобі хотів сказати:

ти вибач, моя мати.

Не вибачай ти , мамо моя люба,

я йшов дорогою, де, навіть, моя згуба.

Я зла тобі ніколи не бажав,

але хотів я білЬше, ніж я мав.

І визнавати вплив свій не хотів.

Я просто, намагався щиро, жив.

Всі винні були, тільки не я.

Ти завжди була моя сім'я.

І , навіть Скрябін , усе сказав.

Я всеодно багато чого не знав.

Сказав би "вибач" , та не скажу.

Всі в помилках, але дружу.

Не мала чути ти багато слів,

але без них теж тяжко , ти повір.

Ціню життя, тебе ціню ще більш,

і я мовчу, це важливіш.

Цього тобі я в очі не скажу,

бо я живу , люблю , дружу.

Сумую, плачу, просто жду.

Скажу я зараз:"Я тебе люблю".

Ще пісня має бути наостанок,

та я ще не зустрів той останній світанок.

І нот лише тільки сім, але не знаю,

яку покличеш ти до себе , а яку я відкликаю.

Сказати хочу лиш дві речі:

я дякую тобі - одна , і доречі

у мене є свій шлях і я йду ним.

А друга - сум чи горе - разом ми.

Коли буваєм , навіть . поодинці.

Ти будь собою разом й наодинці.

Живи на повну - у війні і в мирі.

Будь ТИ з Природою - єдині.

Де є початок , є кінець.

Ти завжди будь (три крапки) молодець.

Пора закінчувати слів цих біг.

Хай береже тебе твій оберіг.