Боляче
Болить! Неначе скринька голова —
Так тихо як струмок брудний гуркоче.
Я закриваю вiд печаллю очі
Та шепочу нав'язливе (жива).
Немає часу припинити біль.
Немає розуму забути, та пробачить.
Як важко, від побачень, до побачень
Терпіти те, від чого не втікла.
Забути те, що спричиняє жаль.
Немає від жалю ніяких ліків.
Мій сад зелений подаруй ті квіти,
Які хоч який подарують рай.
Але у тім раю живе журба
I кожен знову хоче покохати.
Нема у тім коханні наче зла,
Тож й добра немає у коханні.
