КОХАННЯ
На Стрийськiй вулицi у Львовi
Тебе зустрiв я випадково!
Брукiвкою ти йшла як пава
Твоэ волосся розвивалося яскраво!
Думки були лиш про кохання
Очима обмiнялись привiтанням!
Погляд в тебе - вiдкритий,ясний
Надiя на взаэмнiсть не погасла!
Смiливостi менi лиш бракувало
Вести розмову весело та жваво!
Хотiв тобi я все сказати,-
Але язик,- немов не рiдна мати!
На мiсто ми дивилися iз замку
З вечора аж до ранку!
I першу зiрку привiтали
Та соромливiсть разом повтрачали!
Очi в очi, губи в губи
На наше щастя дивiться люди!
Днi i ночi так кохались,
Що все на свiтi позабували!
А потiм були роки розлуки
Э в тебе дiти, а також внуки!
Кожен маэ всою дорогу
Видно так потрiбно Богу!
Не так давно ми знов зустрiлись....
Тебе впiзнав,- ти не змiнилась!
I на очах,- в обох нас сльози,
Та знов брукiвка на тiй дорозi......
--
Каменев Владимир
