ДІВЧИНА ГРАЛА НА СКРИПЦІ ...

Дівчина грала на скрипці,

Вітер вплітався в волосся.

І завмирала на квітці

Тиха замріяна осінь.

Линули звуки тендітні,

Скрипка ридала й сміялась.

Очі, як небо блакитні,

В смутку прозорім ховались.

Десь у гаях сумовито

Чути несміле відлуння.

Може, то душу відкрито,

Може, то погляд в минуле ?

Та чи було, чи наснилось ?..

Дівчина, скрипка і осінь ...

Небо блакиттю дивилось.

Вітер вплітався в волосся .

Марія Верховець

Отзывы

А це Осінь у всьому винна, що так жалібно плакала скрипка, а дівчина тоді, певне, знала, для кого свою душу відкрила)

Илина Волгина, Щиро дякую !!!

Яке тонке відчуття краси, чарівно...Так і проситься сюжет для картини.))) Дякую.))

Галина, Дякую, Галиночко, дужже приємно читати Ваш відгук )))

Сподобались мені Ваші рядочки, Маріє... Спасибі Вам.

Светлана, І Вам спасибі, пані Світлано. Дуже приємно читати Ваш відгук.