СЛЬОЗА, ЯК ДОСКОНАЛОСТІ ПЕРЛИНКА
Сльоза, як досконалості перлинка,
Очистить вкотре душу від сльоти -
Я так люблю, як може тільки жінка,
Яка одвічно в путах самоти.
А та сльота - така сліпа й безжальна,
А та негода - гне аж до землі,
А та біда - безжалісно-повчально
Вимішує гірчинки і жалі.
І кожну грудочку гіркої непокори
Так перемне і вимісить сповна,
Що й у кринииці усміхнуться зорі,
Що й в буднях відізветься глибина.
І ти не просто так гуляєш містом,
Чи міряєш обнову до лиця,
А є насправді неслухняним тістом
В руках умілих мудрого Творця.
І враз побачиш: кожна мить -перлинка
У нескінченній течії життя,
Впадеш, немов негадана краплинка,
В чиїсь долоні світлим почуттям,
І зрозумієш: кожному у Бога
Пройти потрібно крізь свої світи,
Здобуть свої поразки-перемоги,
І далі йти...
