СЛЬОЗА, ЯК ДОСКОНАЛОСТІ ПЕРЛИНКА

Сльоза, як досконалості перлинка,

Очистить вкотре душу від сльоти -

Я так люблю, як може тільки жінка,

Яка одвічно в путах самоти.

А та сльота - така сліпа й безжальна,

А та негода - гне аж до землі,

А та біда - безжалісно-повчально

Вимішує гірчинки і жалі.

І кожну грудочку гіркої непокори

Так перемне і вимісить сповна,

Що й у кринииці усміхнуться зорі,

Що й в буднях відізветься глибина.

І ти не просто так гуляєш містом,

Чи міряєш обнову до лиця,

А є насправді неслухняним тістом

В руках умілих мудрого Творця.

І враз побачиш: кожна мить -перлинка

У нескінченній течії життя,

Впадеш, немов негадана краплинка,

В чиїсь долоні світлим почуттям,

І зрозумієш: кожному у Бога

Пройти потрібно крізь свої світи,

Здобуть свої поразки-перемоги,

І далі йти...