Пієтетом квітучим...

Палахкотять серпня стожари,

Їх покривають темні хмари,-

Мабуть, той відбувається зв’язок

Світів між небом та землею,

Шануючи святу ідею,

У безкінечний плин останній крок…

 

Ця світла з блиском сяйва низка

Доторкується обеліска,

Де з поліцейських вишуканий стрій,

З укліном тим до рідних кола,

Вінком, що стеляться додолу

Пієтетом квітучим мрій-надій

 

Загиблі хлопці шани варті,

Бо з міццю, силою на варті

Служили, вірили у майбуття,

Виконуючі всі завдання

Рішуче чітко без вагання,-

Без коливань пішли у небуття…

 

Двадцять дев’яте сьогодення,

Озвучує посади, ймення

Героїв, що живуть на небесах,

Як янголи вже,- охоронці

Шлють погляди з теплінню сонця,

Де святість праведна у образах…

 

Освячення, а з ним – молитви,

Потік речей той колоритний

Від ветеранів рине звідусюд,

Традиція здавна щорічно

Туди, де їхнє царство вічне

Слати величний з гучністю салют

 

Сердечний стук та душ горіння

Несуть палке благословіння

При вшануванні вартових щорік;

Коротке хоч життя їх,- плідне,

Для поколінь молодших гідне,-

Не згаснуть звершення ці в пам’яті повік!

29.08.2020р.