Пощо та осінь? Ніби їй не час...
Пощо та осінь? Ніби їй не час,
У вікна заглядає літо нині.
Іще медів не зібрано запас,
І грає коник щось на мандоліні.
І теплого доволі вистача,
Та чебрецем під вечір пахнуть роси,
Але лісами бігає дівча,
На вроду щедре і рудоволосе.