КУПАЮТЬСЯ ЗОРІ

Купаються зорі в небесному морі

І човником місяць пливе.

А вітер гуляє собі на просторі,

В гаях хороводи веде.

Задумались верби, заслухалось поле

І ліс у нічній дрімоті.

Та тільки не спиться ніколи, ніколи

Закоханим в зорі ясні.

Серця зігріває ця мить неповторна,

Народжуе крила надій.

О, скільки доріг ця пора вечорова,

Єднає для щастя і мрій !

Шепоче тихенько верба над водою

Про юність далеку свою.

А час все пливе, як туман над рікою,

Повторює казку стару.

Купаються зорі в небесному морі

І човником місяць пливе.

А доля єднає серця у любові,

Вінчає життя молоде.

Марія Верховець