КУПАЮТЬСЯ ЗОРІ
Купаються зорі в небесному морі
І човником місяць пливе.
А вітер гуляє собі на просторі,
В гаях хороводи веде.
Задумались верби, заслухалось поле
І ліс у нічній дрімоті.
Та тільки не спиться ніколи, ніколи
Закоханим в зорі ясні.
Серця зігріває ця мить неповторна,
Народжуе крила надій.
О, скільки доріг ця пора вечорова,
Єднає для щастя і мрій !
Шепоче тихенько верба над водою
Про юність далеку свою.
А час все пливе, як туман над рікою,
Повторює казку стару.
Купаються зорі в небесному морі
І човником місяць пливе.
А доля єднає серця у любові,
Вінчає життя молоде.
Марія Верховець
