БЛАКИТНІ ОЧІ

Блакитні очі дівчини в садочку

Створили світ омріяний в душі.

Травневі квіти з запахом медочку

Збирав для неї полем ідучи.

 

Все літо в небі не було хмаринки,

Від щастя крила мов з плечей росли.

Осінній вітер підійняв пилинки

І листя жовті смуток принесли.

 

В листі солдату дівчина писала, —

Любов минає перша як весна.

І другий рік ще серце занивало,

На зустріч доки згодом не прийшла.

 

Лікує час, — казали добрі люди,

А може сталь з’явилася в душі.

Блакитні очі посміхались всюди

І квіти знов збирались польові.

 

На небі долю може пишуть Боги,

А може з часом хвилею згадки.

На перехресті розійшлись дороги,

В душі бриніли із листа рядки...

 

Nikvoron 25.06.2020