БЛАКИТНІ ОЧІ
Блакитні очі дівчини в садочку
Створили світ омріяний в душі.
Травневі квіти з запахом медочку
Збирав для неї полем ідучи.
Все літо в небі не було хмаринки,
Від щастя крила мов з плечей росли.
Осінній вітер підійняв пилинки
І листя жовті смуток принесли.
В листі солдату дівчина писала, —
Любов минає перша як весна.
І другий рік ще серце занивало,
На зустріч доки згодом не прийшла.
Лікує час, — казали добрі люди,
А може сталь з’явилася в душі.
Блакитні очі посміхались всюди
І квіти знов збирались польові.
На небі долю може пишуть Боги,
А може з часом хвилею згадки.
На перехресті розійшлись дороги,
В душі бриніли із листа рядки...
Nikvoron 25.06.2020
