Хтось ще чує пісні у степах?

Хтось  ще чує пісні у степах?
Чи хто баче малюнок на небі?
Як в дитинстві малим малював
Та казав, що то слоник в пустелі.
 
Та ж бо люде таки не разом,
Не кують та не вірять у краще,
Нас ж бо гонять старим батагом,
Якось жити, робити, а нащо!??
 
Нащо хліб наповняє жнива?
Нащо сонях під сонцем радіє?
Що нам треба розруха, війна?
Чи щоб промінь грайливо на тілі -
 
Спонукав на майбутнє життя,
Де сльоза тільки в річці від щастя,
Де нема за гріхи каяття,
Бо гріхи ті такі , що без панства…
 
Люди рівні, а з ними дитя
До природи майнеться тендітно, -
Кому треба то світське життя? -
Коли дім - то земля, а небо є світло