ВІКОВА СМЕРЕКА
ВІКОВА СМЕРЕКА
Серденько весь час тремтить, щемить.
Душу дошкуляє люта спека.
Ліки не поможуть, скрізь болить, —
Величезна спиляна смерека.
Чим же нагрішила ти коли
В лісі недоторкана стояла.
Може завинили чимсь голки,
Що вкривали землю покривалом.
Грішною була твоя краса.
Очі завидющі турбувала,
Тим що мерехтіла як роса,
Розмірів захмарних досягала.
Мов рабиню тебе продали,
Після свят з очей кудись прибрали.
Порубали гілки на шматки,
Стовбур на брусочки розпиляли.
Людство в ліс, неначе в бій іде,
З купою приладдя гостролезим.
Хто ж йому підкаже, — зсув змете,
В прірву веде погляд не тверезий...
Nikvoron 14.06.2020
Отзывы
Бурцева Анжела16.06.2020
Особенно печально смотрятся горы выброшенных ёлок после Нового года и даже до...
Серьёзная тема,Николай...очень!
Пора людям переходить на искусственный атрибут зимних праздников.Или живое дерево во дворе.
