ЗІВ'ЯЛІ ПЕЛЮСТКИ
Вдень мерехтіли вогники зелені,
Вночі на небі пурхали зірки.
Коханий знову не прийшов до мене,
Тривалий час одна на самоті.
Минають дні у величезній тузі,
Передчуття жахливе настає.
Серденько мов у кам'яній кольчузі,
З очей сльоза непрохана тече.
Іде війна, так може його вбито,
Чи у полон забрали вороги.
Рука стиска дароване намисто,
Душа тремтить, поглинувши в страхи.
Де ж мій коханий, чому забарився,
Дівочі очі може в сон ввели,
До неї ніжно може притулився,
Забув про все й обіцяні квітки.
Казала я, — не треба подарунків,
Збери у полі квіти польові,
Вночі луною круглою милуйся,
Та збережи букетик в чистоті.
Луна бліда, виходь із за хмаринки,
Всю ніч моєму милому світи.
Зірки малі, блискучі мов іскринки,
Світить на всі чотири сторони...
Кудлата б'ється у вікно береза,
Немов про щось шепочуть гілочки...
З'явився місяць, промені як леза,
Поцілував зів’ялі пелюстки…
Nikvoron 11.06.2020
Отзывы
Бурцева Анжела14.06.2020
Так зворушливо...
Вам прекрасно удалось передать женские чувства, Николай...)
Воронин Николай15.06.2020
Анжела, ...
Вечерний час, и отзвук дарит эхо
Слов чудной поэтессы молодой.
Во тьме ночной родились нотки лета,
И строки устремились вслед за мной.
То брезжит свет, даруя птиц свирели,
То на полях смеются васильки,
И Муза в дар приносит акварели, —
Туманной дали будущей любви.
Пастельный цвет, рождающий виденья,
Чуть приоткрыл страницы впереди.
В них инструментов звук для построенья
Потоков мыслей в стройные ряды...
/экспромт/
Анжела, — вдохновительница экспромтов,
спасибо за твою высокую оценку!
Бурцева Анжела15.06.2020
Николай, прелесть какой экспромт!
Вы мне подарили чудесное настроение с утра)
Спасибо)
