Минуле
Мені здавалось,що кохання,
На віки вічні буде в нас,
І ось настав той день прощання,
І вогник вже вночі погас.
Минула біль… Залишив тінь…
Лише надія душу гріє.
Коли дивлюсь на образ твій,
То погляд мій сиріє.
Поруч з тобою не вистачало теплоти,
І слова ніжного від тебе не почути,
Ти зі своєю гордістю завжди на «ти»,
А всі довкола можуть просто бути.
Віднині,я не самотня,хоч і одна,
Нарешті, я насправді просто вільна,
В моїх очах не видно зовсім дна,
Бо я від щастя, майже, божевільна.
