Минуле

Мені здавалось,що кохання,

На віки вічні буде в нас,

І ось настав той день прощання,

І вогник вже вночі  погас.

Минула біль… Залишив тінь…

Лише надія душу гріє.

Коли дивлюсь на образ твій,

То погляд мій сиріє.

Поруч з тобою не вистачало теплоти,

І слова ніжного від тебе не почути,

Ти зі своєю гордістю завжди на «ти»,

А всі довкола можуть просто бути.

Віднині,я не самотня,хоч і одна,

Нарешті, я насправді  просто вільна,

В моїх очах не видно зовсім дна,

Бо я від щастя, майже, божевільна.