Він був музика...

Він був музика...
Він був музика. Нотний чарівник.
Дієзи щедро сіяв та бемолі.
Ходив довкола неспокійний вік,
тримаючи небесну парасолю.
Хтось десь молився. Правив. Жито жав.
За війнами летіла смерть з косою.
А він роботи іншої не знав,
як дивною ділитися красою.
Вже інший час у вікнах розтає.
Проблеми скрізь нові і всюдисущі.
Нема музики. Музика ще є.
І є краса, тонка і невмируща.